Janis_Joplin_Tom_Jones_1969

12 каверів, кращих за оригінали – Частина 2

“Піккардійська терція”, ВВ, Елвіс, Ерік Клептон, “Брати Гадюкіни”, ТНМК, Дженіс Джоплін та інші.


(Закінчення)

Часто буває, що кавер-версія перевершує “першоджерело” популярністю або й виконанням. Більшість незрідка навіть не здогадується, що той чи інший суперхіт – не що інше, як переспів. Віддавши належне Кузьмі, кавер-версії на “Мовчати” від Славка Вакарчука і першій частині нашої добірки епічних каверів, ідемо далі.


7. Hound Dog – Elvis Presley (Big Mama Thornton)

Була собі така Біґ Мама, і був у неї блюз. Старий добрий “чорний” блюз, блюзяка! А потім прийшов Елвіс. І про блюз забули – він зробив усім рок-н-рол.



8. Місячне сяйво твого тіла – “Брати Гадюкіни” (The Вйо)

Обидві версії майже однаково великі. Однак Мирослав Джонович так свінґує, що важко не купитися на цей ще більш підкреслений ритм. Може, так простіше. Але кавер, як мінімум, гідний оригіналу. До того ж, практично всі кавери з триб’ют-проекту “Я вернувся домів” гідні того, щоб бути в цьому списку. Вибрати практично неможливо, тож The Вйо тут – за всіх.


9. Cocaine – Eric Clapton (JJ Cale)

Той випадок, коли з пісні слів не викинеш. Обидві версії вирізняються хорошим, годящим наркодрайвом. Але у Клептона укурка (унюханість…) сягає якогось 80-го левела. Нам так здається, чува-а-ак…



10. Гранули – “Піккардійська терція” (ТНМК)

“Терція” взагалі охоче робить кавери, робить їх багато і робить дуже круто. Чого варта сама лишень “Вона мені сьогодні подзвонила”. Але “Гранули” цікаві тим, як легко хіп-хоп перетворився на акапельну штукенцію, при цьому обернувши стриманий надрив на якесь мало не зачудування весняною природою.


11. Пачка цигарок – ВВ (Віктор Цой)

Тут і коментувати нічого не треба. Шарм покоцаної української Олега Скрипки, майже дослівний переклад, шаманська магія оригіналу, його культовий статус – усе це могло зробити експеримент провальним. А його кортить слухати ще і ще.


12. Me and Bobby McGee – Janis Joplin (Kris Kristofferson)

Цей запис Дженіс Джоплін зробила незадовго до своєї смерті. Він вийшов лише в її посмертному альбомі і одразу став найбільшим хітом Дженіс. Це справді культовий трек. Але не так багато людей чули його автентичну версію у виконанні Кріса Крістоферсона – круто зварене кантрі. Джоплін мала роман із Крісом, коли записувала цю пісню. До речі, цікавий нюанс із іменем: Боббі Макґі – це, звичайно, дівчина у версії Крістоферсона, але хлопець у версії Джоплін.


Tagged:


Urbanist

About

Українське видання про чоловічу моду, стиль життя, культуру та політику. Засновано 2014 року у Стокгольмі.


© "Урбаніст", 2014 - 2015. Усі права застережено. Передрук із гіперпосиланням на сайт