o-PILE-OF-BOOKS-facebook

Книжки, які варто прочитати: топ-5 літа-2015

Список лектури на вакації. Львівська оглядачка «Урбаніста» про літературний вибір культурної столиці.

 


1. Оксана Забужко. “Тут могла б бути ваша реклама”

О. Забужко. "Тут могла б бути ваша реклама"

О. Забужко. “Тут могла б бути ваша реклама”

 

 

Ні, це не оголошення. Це назва книги Оксани Забужко, яка вийшла у 2014 році. Геополітичний роздуми оглядачки при книжковій полиці не дали забути про цю найліричнішу і найпронизливішу авторку нашого часу, яка торкається вищих сенсів у буденності. Духовні пошуки людини, намагання знайти свій шлях, спроба виплутатись, знахідки і втрати, зростання – знайомо, еге ж? Це якесь позачасове письмо, тож недивно, що події в книжці сягають аж 1981 року і завершуються 2013-м.

Такі самі й оповідання – наприклад, «Жоравницькі», події яких відбуваються в останній чверті 16 століття в Луцьку. А так, ніби сьогодні. Чи ті ж бавовняні колготки, які для деяких жінок є не символом радянської епохи, а й дуже нормальним собі одягом нашого часу. «Альбом для Ґустава» – оповідь про українку і голландця, який спостерігає за подіями Помаранчевої революції; але скільки з нас так спостерігало за Майданом?

До книжки увійшов роман «Польові дослідження з українського сексу», а також вибрані оповідання (усього 9). Рекомендовано для всіх, хто подорожує на хвилях часу. Ви просто не можете цього не прочитати!

 

 

 

2. Тимофій Гаврилів. «Де твій дім, Одіссею?»

Т. Гаврилів. "Де твій дім, Одіссею?"

Т. Гаврилів. “Де твій дім, Одіссею?”

 

Це нове видання книжки Тимофія Гавриліва «Де твій дім, Одіссею?», яке презентували у Львові наприкінці березня. Автор – відомий блогер, перекладач, теоретик, історик літератури та письменник, у чиєму доробку вірші, есеї, оповідання, романи. Його тексти перекладено багатьма мовами, зокрема – німецькою, французькою, норвезькою, англійською і турецькою.

Перше видання цієї книжки я тримала в руках році десь у 2010, була осінь, і на сходах Львівської Політехніки так хотілося дізнатися разом із автором, а де ж, власне, цей дім? Одіссея і мій. Тепер, коли усе успішно змінилось, і в багатьох із нас з’явилися ворота свого дому, захотілось дізнатися, а що ж змінилося в книзці? Адже написав її неабихто, а знаний інтелектуал, лауреат кількох премій та завсідник львівської кав’ярні-книгарні «Кабінет», такої популярної серед богемної молоді до її прикрого закриття нещодавно.

Отже, ми тримаємо в руках першу частину трилогії, до якої входять також романи «Чарівний світ» та «Вийди і візьми». Роман Тимофія Гавриліва – про одвічні цінності, національне і загальнолюдське, яким у книжці складають пару також ліричність, комізм та інтелектуальний гумор. Події роману віддзеркалюють, а багато в чому випереджають час, і розповідають про мандрівку до себе самого.

 

 

3. Олена Герасим’юк. «Глухота»

О. Герасим'юк. "Глухота"

О. Герасим’юк. “Глухота”

 

Чи чуємо ми те, що нам кажуть, чи лише те, що хочемо чути? Як потрактувати «карту світу» Себе та Іншого? Читаючи збірку Олени Герасим’юк «Глухота» (її нещодавно презентувало видавництво “Смолоскип”), важко уникнути цих питань.

Олена Герасим’юк – поетка, есеїстка, перекладачка. Вона також стала першою резиденткою першої в Україні резиденції для письменників «Станіславський феномен» у 2013 році. Окремі вірші авторки перекладено дев’ятьма мовами, серед яких англійська, литовська, грузинська, італійська, німецька.

Сидиш, читаєш та думаєш. Їдеш у транспорті, а хочеш продовжувати читати. Дуже сильно, надрив схожий на той, який буває часом у зворушливих фільмах, такий собі «Леон-кіллер», така собі «голосна глухота». Тут і український фольклор і сучасність. Аби ж світ навколо почув їх. Або принаймні слухав. І це питання не риторичні – недарма на екранах десятків країн із тріумфом пройшло українське «Плем’я» – дуже гучний німий фільм із життя глухих.

 

 

 

 

4. Любко Дереш. «Остання любов Асури Махараджа»

Л. Дереш. "Остання любов Асури Махараджа"

Л. Дереш. “Остання любов Асури Махараджа”

 

Зараз я часто замислююся над «побічними ефектами», потойбічними можливостями, гіперреальностями та вічною темою – а чи це все не пов’язує усе одно відсутність великої любові? До себе? Одне до одного? Після огляду збірки, чия назва відсилає до вад слуху, – подумаймо, а чи все бачить наше око? Чи ставить воно людину на рівень з демоном? Ніхто не розповість краще про такі глибокі метафізичні «демонізми» і демонології, ніж львівський письменник Любко Дереш, звісно. Тримаємо на полиці книжку «Остання любов Асури Махараджа» (видавництво «Нора-Друк»). Тим паче, там також ідеться про зміну держави, яка і в нашому світі дуже суголосна з реальністю. А у Львові це ще й стало актуально після кампанії #львівублакитному, що мала актуалізувати проблему аутизму.

Науковий співробітник Асура Махарадж («демон») закохується у дівчину Дашу з Землі, заради якої залишає своє підземне царство. Що ми бачимо? Вічне? Орфея, що йде за Еврідікою вже не у підземелля, а на «поверхню»? У книзці яскраво, чітко й виразно можна простежити, як від кохання «демон» стає людиною. Щось схоже у знаменитому фільмі «Місто Янголів» з Меґ Раян та Ніколасом Кейджем, еге ж? Дія твору відбувається в Нью-Йорку, де також проходять демонстрації та страйки, проте це лише підкреслює масштаб епічності книжки, актуальної для всіх людей, незалежно від місця та часу. Ну і звісно, там є неочікувані повороти і гепі-енди, без яких думаєш чи то Америка не Америка, чи життя не життя.

 

 

5. Софі Ламброскіні. «Українці» / Les ukrainiens

С. Ламброшіні. "Українці / Les ukrainiens"

С. Ламброскіні. “Українці / Les ukrainiens”

 

 

У рамках «Французької весни у Львові», попри не завжди французьку погоду, нам захотілося почитати щось про «французьке виховання». Або ж просто щось французьке. Науковець, журналістка, фахівець з питань України та Росії Софі Ламброскіні презентувала у квітні у львівській Книгарні «Є» свою книжку «Українці». Видання вийшло завдяки Французькому Альянсу у Львові.

У ньому авторка знайомить франкомовних читачів із українським народом. Таке знайомство вже претендує на світовий тренд. До слова, книжка вийшла в серії «Лінії життя одного народу». Отож, навіть коли Україна опинилася в центрі геополітичного виру й нині у всіх на слуху, цього не можна сказати про українців, вважає письменниця. На її думку, з репортажів, зроблених нашвидкуруч, читач-слухач-глядач не може скласти враження про народ, зокрема про те, як із ним поводилась історія, на яких ідентичнісних, географічних, соціальних зламах він перебував. Вічна тема, як і любов. Софі Ламброскіні вважає, що пора винести українців із марґінесу в центр і намагається це зробити. Ми не можемо з нею не погодитись.


Tagged:


@ozernaLee

About

Капризна даосистка, апологетка майбутнього, лісоманка


© "Урбаніст", 2014 - 2015. Усі права застережено. Передрук із гіперпосиланням на сайт