Categories
оповідання

Бонусні милі

Різдвяне оповідання.

Categories
lookbook

9 трендів цієї зими

Сформуй гардероб за 9 хвилин.

 

[hr gap=”5″]

Categories
хіт

Непройдена industrialізація

Індастріал у нас помер, не народившись. Чому?

Categories
міжнародка

Путін, Пушкін і Майдан

Російська культура ніколи не зможе “перетравити” українську революцію.

Categories
їдло

Кава з маслом: варто чи ні?

Щодо кави, то цього року один крейзі-тренд змінює інший.

Categories
майдан читво

Не для дітей

Нещодавно в одній із київських книгарень я побачила серед сотень дитячих книжок декілька видань автора, якому там не місце.

Categories
майдан хіт

“Я навряд чи буду тим, ким я був до”

Ми скучаємо за Майданом. Сьогодні це ностальгія травми. Згадуєш час, коли було боляче, страшно, люто – тоді хотілося, щоб це скоріше минало. Але коли по всьому (на Майдані, конкретному топографічному київському Майдані – вже по всьому), неможливо нікуди дітися від бажання повернутися в безсонні ночі, проведені за стрімами, в дим пожеж і карнавал захопленої мерії, на розбиті і закривавлені тротуари.

Адже сьогодні тістечка, якими заїдалося стрес, і горілка, якою запивалося, смакують не так, не так горять шини, і тітушки десь далеко-далеко – мабуть, там, де і далі триває їхній бій із “правосєкамі”, яким нема часу лазити в інтернеті і, може, навіть нема часу слухати нові пісеньки, навіть якщо вони про Майдан. Може, і музика їм подобається інша, “Кому вниз”. Або Тіна Кароль.

А ми, краплі в океані, які ховають очі від атошників у формі у транспорті й фейсбучних статусах, ми підсіли на Майдан. І тому цей був не останній. І революція – такий не бреше культове фото – ще буде.