ОАЕ Емірати

Країна ста мільйонів дерев: частина третя

В ОАЕ – близько 80% мігрантів. Як Емірати зробили з цього не проблему, а перевагу?


Ти ніч створив, я факел запалив,

Створив ти глину, я горня відлив.

Пустелю ти створив і дав життя горам,

Я сад зростив, що струмить фіміам.

Це я перетворив на скло пісок,

Отруту смерті – на живий трунок.

Мухаммад Ікбала, «Розмова Творця з людиною»

Громадянину України дістатися в Об’єднані Арабські Емірати доволі просто – чотири з половиною години льоту з Києва, і ви на березі Перської затоки.  Найважчий компонент, звісно, гроші. Але, повірте, у автора мандрів їх не більше ніж у так званого «пересічного» українця, котрий, якогось біса, замість того, щоб побачити світ, купує в кредит ненажерливе авто чи вічно порожній триповерховий холодильник.

Як у часи Синдбада. Фото: Ганна Смаль

Як у часи Синдбада. Фото: Ганна Смаль

Тому розпочинати треба з сумлінного прочісування мережі в пошуках недорогого готелю. Можна накопати навіть однозірковий (дві хвилини ходу до метро, пять хвилин до резиденції дубайського шейха). Якщо вам готель потрібен лише, як місце відпочинку після насиченого екскурсійного дня, будьте спокійні – весь набір необхідних компонентів комфорту (сніданок-вечеря, душ, кондиціонер, чиста постіль) навіть в «ван стар»  ви отримаєте без проблем.

Аравійський клімат відрізняється від нашого радикально – вуличні кафе у нас функціонують влітку, а в ОАЕ – взимку. Нас заганяє до приміщень холод, їх – спека. Тому оптимально планувати свої мандри на відтинок між осіннім та весняним сонцестоянням. Дуже непоганий час навколо 2 грудня – Дня незалежності ОАЕ. Є шанси побачити цікаві шоу з чудовою режисурою.

Китайці в ОАЕ активно торгують. Фото: Ганна Смаль

Китайці в ОАЕ активно торгують. Фото: Ганна Смаль

І врешті ви вже в на паспортному контролі в Дубайському аеропорту. Черга рухається швидко, але є час роззирнутись. Дивно. Відчуття таке, що ти не в серці ісламської цивілізації, а в Калькутті чи Манілі. Невже індійців та філіппінців так масово вабить азарт шопінгу та адреналін сафарі? Ні, абсолютна більшість цих людей прибула до Об’єднаних Арабських Еміратів з підписаними трудовими контрактами. Цілком імовірно, вони залишаться тут назавжди, регулярно надсилаючи зароблене своїй небагатій численній родині і дуже рідко відвідуючи її…

Аравійська “Новоіндія”?

Парадоксально, але арабське населення в ОАЕ є національною меншиною.

Навіть, якщо до корінних мешканців додати арабів з Оману, Лівії, Єгипту, Сирії, Палестини, які давно осіли на цьому узбережжі Перської затоки, все одно їх набереться не більше двадцяти відсотків. Вихідців з Індостану в мегаполісі Дубаю вже більше 51 процента – контрольний пакет!

Там за горизонтом рідна Індія… Фото: Ганна Смаль

Там за горизонтом рідна Індія… Фото: Ганна Смаль

Проблема? Так. Як вирішує її корінний народ, який, без сумніву, має право почуватися комфортно на своїй землі, не порушуючи одночасно права «заробітчан», які докладають свою працю до загального добробуту країни? Спробуємо гіпотетично уявити подібну ситуацію в Україні.

Живе, приміром, тихий Ніжин (в ньому зараз приблизно стільки ж мешканців, як у всіх семи еміратах на початку 60-х років ХХ століття), огірочки солить, корів пасе на околицях. А тут зненацька фонтан нафти до небес. Клондайк, скажені гроші, інвестори та шахраї з усього світу, кілька десятиліть – і Ніжинщина стає 8-мільйонною агломерацією! Приріст населення – ілюстрація до теорії Мальтуса – у сто разів! Яке розв’язання цієї нестандартної демографічної задачі?  Всім рівні права й громадянство? Але дуже швидко з’явиться якийсь ідеолог Новомосковії (наши деды здесь нефть проливали!) і ніжинцям не знайдеться місця й на цвинтарі…

Мудрі шейхи порадились і вирішили, що ніхто, окрім корінних мешканців, права на громадянство не має. Живіть, працюйте, торгуйте, заробляйте. Ласкаво просимо! Але політичні права «качайте» в себе на батьківщині.

Ностальгія за пустелею. Фото: Ганна Смаль

Ностальгія за пустелею. Фото: Ганна Смаль

Дубай: що варто побачити і як туди доїхати

Дубай – разюче місто!

Майже неможливо повірити, що ця квінтесенція найхимерніших фантазій найвидатніших архітекторів світу зросла і продовжує зростати всього впродовж життя одного покоління.

Вище тільки орли. Фото: Юрій Смаль

Вище тільки орли. Фото: Юрій Смаль

Усього за півстоліття бадв (кочівники) перетворились на хадар (осідлих). Верблюд, звісно залишився культовою твариною, але на перегони двогорбих всюдиходів, нащадки мандрівних бедуїнів приїжджають на «лендроверах».

Обов’язково та без поспіху ознайомтесь з експозицією дубайського історичного музею. Збирати і формувати історію жителів пустелі – нелегка річ, адже їхній побут був не те що аскетичний, але явно мінімалістичний – трюмо чи шафу за собою по барханах не потягаєш. Але всі музеї Еміратів функціонують зразково – на рівні Лувру (завжди відчуваю сором, згадуючи животіння українських осередків культури).

Мегаполіс. Фото: Юрій Смаль

Мегаполіс. Фото: Юрій Смаль

Звісно, найпростіший спосіб ознайомитись з принадами Дубаю – замовити екскурсію. Але я рекомендую самостійне планування відвідин об’єктів та оглядових маршрутів.

Універсальну картку-квиток просто придбати в метро (нічого не маю проти київського метрополітену, але японське диво дубайської «підземки-надземки», більша частина якої розташована на естакадах, варта окремої екскурсії. Хоча – до відсутності машиніста звикаєш не відразу). Квиток придатний і для оплати в автобусі, морському рейсовому транспорті та в зовсім недавно запроваджених трамваях.

Станція дубайського метро. Фото: Юрій Смаль

Станція дубайського метро. Фото: Юрій Смаль

Всі таксі обладнані лічильниками і моніторами, на яких ви бачите свої витрати. Не завадить знати фарсі, хінді або урду – інколи таксисти англійською можуть промовити лише одну фразу «No problem!», а знайти потрібний вам об’єкт абсолютно щиро нездатні. До речі – державна мова в ОАЄ єдина – арабська, але вся необхідна іформація обов’язково дублюється англійською.

“Місто-сад” – без іронії

Програма озеленення та заквітчання Дубаю може викликати лише повагу і захоплення. І не менші, ніж перед зведенням найбільшого в світі скупчення хмарочосів.

Просто смітник. Фото: Ганна Смаль

Просто смітник. Фото: Ганна Смаль

Врешті, велетенський будинок, це просто машина для життя, яка потребує лише систематичного технічного обслуговування, а мільйони дерев і міріади квітів вимагають душевної уваги та любові. До кожного куща, до кожної пальми, кожного чорнобривця підведена вода. Якщо  вимкнути її постачання – пустеля за день відновить свої права.

Назва Дубай походить від слова даба – молода сарана. Фото: Юрій Смаль

Назва Дубай походить від слова даба – молода сарана. Фото: Юрій Смаль

Без зелені, квіту і тіні парків, нагромадження  сталі і скла було б просто символом грубої інженерної сили людства. А так вони живуть ніби в симбіозі.

Чудове місце Miraclе Garden – «неначе й справді рай». Зовсім поряд мегаполіс, а тут буяння кольорів і фейєрверк фантазії архітекторів-квітникарів. Який би морок не був у душі, в цьому казковому саду він щезає без сліду…

Чорнобривці. Фото: Ганна Смаль

Чорнобривці. Фото: Ганна Смаль

Кожен гість Дубаю добереться до підніжжя Бурдж Халіфи, майже кілометрового символу того, що нафта здатна дати кошти й на те, що залишиться після завершення її ери і даватиме прибуток усім громадянам, а не лише правителям. Можливо так само міркували фараони, вивершуючи піраміди — не про Анубіса, а про майбутніх туристів.

Дубайська ніч. Фото: Юрій Смаль

Дубайська ніч. Фото: Юрій Смаль

До заходу сонця пірнаємо в прохолодні ( якщо ви таки прилетіли взимку) хвилі Перської затоки. Набираємо жменю стулок мушель, що виблискують перламутром (автор намагається з кожної, пов’язаної з морем подорожі, привезти шмат корабельного каната). Відпочинок. Вранці нас розбудить муедзин і ми рушаємо в столицю – в Абу Дабі! І далі, далі…

(Далі буде…)

Мандри урбаніста



Олег Смаль

About

Один із провідних українських художників-карикатуристів, журналіст, архітектор, урбаніст.


© "Урбаніст", 2014 - 2015. Усі права застережено. Передрук із гіперпосиланням на сайт